неділя, 4 червня 2017 р.

Мирослав Бойчук: Про те, як мої батьки відмовились від квартири "на халяву".

    На одній із презентацій старого кіно про Івано-Франківськ від Тараса Зеня, звернув увагу на сюжет 60-х років про вселення сім"ї у нову квартиру, яку держава надала їй безкоштовно.

    Незадовго до цього мама розповідала мені про те, що насправді так і було. Сім"ям робітників пропонували безкоштовні квартири, бо за радянських часів до цього зобов"язували партійних та виробничих керівників. Мої батьки від таких пропозицій відмовились...???!!!
    Мама пояснює це тим, що вони з татом вирішили будувати власне житло, а умовами безкоштовного надання було передбачено: "або будуєш своє, або отримуєш державне".
    Мудрі люди (в основному не дуже українського походження) фіктивно розлучались і таким чином отримували квартири "на халяву". Мої ж до такого не додумались...
    Зрештою, якщо вам цікаво, послухайте про це, як то кажуть, з перших вуст. Записав маму "втіхаря"... Інакше вона б так невимушено не змогла говорити.
    Але спочатку той сюжет кінохроніки 1958 року... Доречі, саме цього року я й народився...

Немає коментарів:

Дописати коментар