вівторок, 24 січня 2017 р.

24 січня 2007 — нас покинув український бард, Станіслав Іванович Щербатих, відомий під сценічним псевдонімом Тризубий Стас.

    Народився у місті Алейськ (Алтайський край) у сім'ї етнічних росіян. Батько Станіслава загинув, коли йому було півтора року. Після смерті батька з матір'ю переїхали в Україну — до тітки, що переїхала у Станіславза розподілом. Дядько Станіслава, тітчин чоловік, був вояком УПА, за що відбув 10 років ув'язнення у Воркуті.

Музичну освіту отримав приватно. Спочатку працював музикантом у ресторані. Після одруження разом з дружиною, з метою покращення матеріального становища, подались на Камчатку, де Стас працював художником, фотографом, директором Будинку культури.
Більшу частину життя прожив в Івано-Франківську. Завдяки цьому, дружині-українці та середовищу глибоко пройнявся українською національною ідеєю. У кінці 1980-х років Станіслав Щербатих створив в Івано-Франківську клуб авторської пісні, який тепер носить його ім'я.
Після перебудови торгував у Польщі на базарах. Гроші витрачав на записи в київській студії. 1997 року переїхав доКиєва. Брав участь в акції «Україна без Кучми», їздив у передвиборні тури Віктора Ющенка. Мав медаль «Видатний учасник помаранчевої революції».
Останні роки життя Станіслав працював дизайнером в редакції журналу. У 2005 р. був членом журі Всеукраїнського фестивалю бардівської пісні «Срібні Струни» (неподалік м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області).
Помер Станіслав Щербатих 24 січня 2007 року від третього інсульту у віці 58 років. Похований на кладовищі Дем'янів Лаз поблизу Івано-Франківська. На цвинтарі було освячено місце, на якому за кошти родини Станіслава Щербатих зведуть капличку. (Джерело - Вікіпедія)
Не скажу, що ми були близькими друзями, але спілкувались часто. Є багато ексклюзивних зйомок. Його дружина Марія і син Володимир передали мені цілий мішок кіноплівок, більшість з яких ніхто ще й ніколи не дивився (це аматорський формат 2Х8, який навіть не був розрізаний). Там виявилося багато унікальних зйомок Стаса, його родини та друзів. 

Радий, що на пропозицію створити документальний фільм про Тризубого, Руслан Марцінків таки відгукнувся. Сподіваюсь до річниці з дня народження (24 лютого 1948, м.Алейськ) нам вдасться увіковічнити співака, який боровся з негативом в нашій країні ще тоді, коли більшість воліли мовчати...

Немає коментарів:

Дописати коментар