пʼятниця, 1 січня 2016 р.

Василь Ковтун: В родинному гнізді перед екраном


В родинному гнізді перед екраном,
В кулак зібравши гніви бунтаря,
Зневірений опаленим Майданом,
Народ вслухається в брехливого царя.
Лунають ниці пафосні промови
Про перемоги поміж вічних бід,
І замість зерен - лише жмут полови,
Щоб не ревіли в цебра на обід.


Летять тирадами у простір обіцянки́,
Нахабним витівкам уже не має меж,
І ллє у келихи по вінця валер’янки
Народ на випивку і на закуску теж.
Самовдоволена розбещена персона,
Від власних слів впадаючи в екстаз,
Ховає хитрістю під хвіст хамелеона
Все той же трон і той же унітаз.
А за екранами ковтають хліб і воду,
Та під ялинкою оплакують вінок,
Та мріють лиш про втрачену свободу,
В руці загострений стискаючи клинок.
О словоблудний тліючий гаранте,
Вже очамріли всі з обі́цяних щедрот,
Щоби народ твої цінив таланти,
То треба й жити - як живе народ!
01.01.2016р.

Немає коментарів:

Дописати коментар