субота, 12 грудня 2015 р.

Понабиралося у владу пі…сів! Хай би їх!..

Терпіти не можу балакати про політику з незнайомцями, але дорога дальня, а в сусіди в автобусі попався політзбоджений мужичок, тож довелося потерпати.
-
- Точно, - погодився я. – Юлька прийде – порядок наведе.
Сусід остовпів. 
- Яка така Юлька?
- Тимошенко. Хіба в нас друга є?
- На фіга мені та Юлька?! Та вона…
Понабиралося у владу пі…сів! Хай би їх!..
Перемотую плівку.
- Ну як, - заперечую я. – Вона на другому місці на виборах, якщо не нинішні – то владою стане вона.
- ….. - Вульгарно прокоментував сусід. – Не треба мене її.
- Тоді хто? Ляшко?
Сусід значно повеселішав. Розвалившись в кріслі, він видав довгу тираду суть якої зводилася до того, що осіб нестандартної сексуальної орієнтації йому у владі не бракує і так.
- Тоді кого владою зробимо? Самопомощ?
- А це хто?
- Ну… - замислився я, задавшись тим самим питанням. – Партія така. Мер Львова у них голова.
- Львова? А! Нє-нє-нє! У мене однокласник у Львові живе, інакше як матюками їхнього мера не згадує.
- Ну хто тоді? Свобода?
- Нах…! Там прокурор і міністр прокралися. І це ж вони під Радою гранату кинули?
- Ну, кажуть так.
- Нафіг! На війну хай їдуть гранатами кидатися. Тут мені їх не треба!
- То що ж виходить? Правий сектор?
- Оті що в Мукачеві з кулемету палили? Ті, що контрабанду поділити не могли? Еге… Одних бандюків скинули, аби других поставити! Ще чого!
- Ну добре, а кого тоді?
- Знайдеться кого, святе місце пустим не буває.
- Ні, ну збереться третій Майдан…
- Та чьо ти до мене доколебався зі своїм Майданом? Сиди оно спокійно!
І отут я, як ніколи, зрозумів – ніякого третього Майдану НЕ БУДЕ.
Взагалі.
Принаймні – не за цієї влади.

Немає коментарів:

Дописати коментар